Перші київські цифрові видання Валерій лисенко




НазваниеПерші київські цифрові видання Валерій лисенко
страница2/12
Дата публикации19.10.2014
Размер1.08 Mb.
ТипДокументы
literature-edu.ru > Лекции > Документы
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Київська “Софтпанорама”


У Києві поява громіздких ЕОМ ряду ЄС відбувалось протягом 1970-х років. Вони приходили на зміну нечисленним транзисторним машинам другого покоління. Не всяка зацікавлена установа мала можливість придбати обчислювальний комплекс, обладнати для нього машинний зал з кондиціонованим повітрям, утримувати кілька десятків експлуатаційників, замовити централізоване технічне обслуговування. Тому розповсюдженими були обчислювальні центри колективного користування, спільно фінансовані кількома закладами, а також похвилинна оренда машинного часу сторонніми замовниками.

Ряди програмістів стали поповнюватись неофітами з найрізноманітніших галузей – навіть колишніми виховательками дитячих садків. Відтак, загострилась потреба в обміні досвідом, навчальними і практичними матеріалами, програмними засобами. Республіканський будинок науково-технічної інформації та пропаганди, місцеві підрозділи Всесоюзного об’єднання “Алгоритм” проводили масові семінари з обміну досвідом та підвищення кваліфікації. Згодом “Алгоритм” було реорганізовано у “СоюзЕОМкомплекс”.

У 80-ті Київським підприємством обчислювальної техніки та інформатики (КП ОТІ, колишнє виробниче об’єднання “ЗахідЕОМкомплекс”) видавався електронний журнал на магнітній стрічці під назвою CTOPS, що розшифровувалось як “Централізоване технічне обслуговування програмних засобів” (рос. мовою – “средств”). Близько 8 випусків було широко розповсюджено серед сотень фахівців, як у СРСР, так і за рубежем, де розуміли російську мову. Періодичність їх виходу була приблизно раз на квартал, матеріали збирались і розповсюджувались суто самвидавівськими способами, під постійною загрозою заборон з боку ідеологічного керівництва. Схоже, що саме це й було найперше київське більш-менш серйозне цифрове періодичне видання.

З появою “персоналок” потреба професійного спілкування ще більше загострилась. Автор цих рядків був ініціатором створення семінару з обміну досвідом системного програмування та адміністрування (хоча тоді ще навіть не існувало такого терміну). Для наукового керівництва було знайдено чудового, енергійного та авторитетного фахівця Миколу Миколайовича Безрукова, кандидата технічних наук, який незабаром захистив докторську дисертацію. Він викладав у Київському інституті інженерів цивільної авіації (КІІЦА), а згодом перейшов до Київського торгово-економічного інституту.

З першого ж засідання, восени 1989-го року, праці семінару майже безкоштовно розповсюджувались на дискетах, під назвою електронний бюлетень “Софтпанорама” [3]. Спершу використовувались популярні на той час дискети калібру 5.25 дюйми, ємністю 360 Кбайтів. Згодом перейшли до сучасних 3.5-дюймових, і в апогеї обсяг кожного випуску саморобного бюлетеня, навіть у архівованому вигляді, досягав трьох дискет по 1.44 Мбайтів. Робились спроби (безрезультатні) надати виданню офіційного статусу науково-виробничого журналу.

Крім нього, в той самий період, у Києві існували й інші електронні видання для вужчої аудиторії, скажімо, електронний журнал київського НВО “Міськсистемотехніка”, неперіодичні збірки інших науково-інженерних спільнот. Одним з перших вітчизняних мультимедійних видань, у середині 90-х років, був ілюстрований путівник по Києво-Печерській лаврі. За повідомленням його автора Сергія Богданця, екземпляр цього твору, на трьох дискетах, був навіть презентований американському президенту, під час його візиту до Києва.

Автор цих рядків вже мав досвід електронних публікацій у вищезгаданій стрічці CTOPS, і став одним з перших співавторів нового електронного видання. Вже у другому номері “Софтпанорами” я опублікував огляд програм для інженерних розрахунків, обсягом близько 30 тис. знаків. Згодом мною було укладено і також опубліковано у “Софтпанорамі” цілу книгу: навчально-довідковий посібник по роботі з електронними таблицями SuperCalc 4, обсягом близько 700 Кбайт. Кілька моїх статей передрукували журнали, зокрема “Радіоаматор” та “Комп’ютери + програми”.

Протягом близько 8 років вийшла майже сотня випусків “Софтпанорами”, обсяг яких постійно зростав, охоплюючи все ширшу тематику. Поряд з програмними продуктами та науково-технічними публікаціями і оглядами публікувались художні й публіцистичні твори, що торкались соціальних проблем НТР. Сторінки видання були сповнені переживань, болю і гніву за ганебний занепад колишньої потужної країни. У деяких публікаціях згадувались проблеми наслідків Чорнобильської катастрофи 1986 року. Відверто антирадянських, антикомуністичних публікацій, на кшталт дисидентської “Хроніки поточних подій” [7] не припускали, проте ліберальне спрямування було очевидним.

На перший семінар у маленькій аудиторії КІІЦА зібралось менше 30-ти людей. Але з кожним місяцем коло учасників ширилось, і вже до кінця першого сезону для зустрічей довелось просити у керівництва інституту велику залу. А всесоюзну конференцію з комп’ютерної вірусології і взагалі проводити у актовій залі інституту. Все це завдавало організаторам чимало клопотів, а часом і неприємностей. Під впливом “Софтпанорами” у грудні 1989 року Рада молодих вчених Київського інституту народного господарства започаткувала аналогічний семінар з проблем баз даних та комп’ютерних мереж, проте він мав значно менші масштаби.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12

Похожие:

Перші київські цифрові видання Валерій лисенко iconБібліотекознавство. Бібліографознавство зведений каталог нових надходжень...
Бібліотечна справа. Бібліотекознавство. Бібліографо-знавство [Електронний ресурс] : звед кат нових надходжень до провід б-к Харкова....

Литература


При копировании материала укажите ссылку © 2015
контакты
literature-edu.ru
Поиск на сайте

Главная страница  Литература  Доклады  Рефераты  Курсовая работа  Лекции