International labor migration: a theoretical




Скачать 0.54 Mb.
Название International labor migration: a theoretical
страница 1/3
Дата публикации 27.05.2014
Размер 0.54 Mb.
Тип Документы
literature-edu.ru > Экономика > Документы
  1   2   3
YULIYA TSEVUKH

Odessa National I.I. Mechnikov University
INTERNATIONAL LABOR MIGRATION: A THEORETICAL

FRAMEWORK
International labor migration has been drawing attention of many researchers since the XIX century. Why do people move from one country to another, from one continent to another? This question doesn’t have a simple answer and has to be considered thoroughly. There’s a wide range of factors influencing overall migration process. By having a critical view on the main theoretical approaches to international migration, we can consider different reasons for migration and broaden our understanding of the process.

One of the earliest researches in migration was done by E. G. Ravenstein. In his paper “The Laws of Migration” [1], Ravenstein stated “the laws”, according to which the reason for migration is the difference in economic conditions between the regions, preference to go to one of the great centers of commerce or industry, people move more in rural areas than in urban, etc.

Later migration process is considered as the resultant of “push” and “pull” factors. E.S. Lee [2] identifies four groups of factors: those that associated with the area of origin; with the area of destination; intervening obstacles, and personal factors. G. Dorigo and W. Tobler [3] explain the push factors as those life situations that give people reasons to be dissatisfied with their present location; the pull factors are those attributes of distant places that attract people to move. So, people migrate because they want to improve their long-term welfare. However, the critiques of “push – pull” theory focuses on the opinion that it fails to explain why only some move, it doesn’t explain who those people are, why they choose to move when others remain, and for which job [4]. According to Hein de Haas [5] the statement of “push-pull” theory is very general and therefore not helpful to understand the intrinsically complex and patterned nature of real-life migration; also its analytical value is limited because it is a static model. At the time of global crisis economy meets an increase in unemployment and worse working conditions in both origin and destination countries. In that case push and pull factors “cancel each other out” [6, p.4].

Neo-classical migration theory was developed by J. R. Todaro, and M. P. Harris to explain rural-urban migration in developing countries, and was applied to international migration by Borjas, Todaro and Maruszko [5]. Neo-classical migration theory explains that workers move from low-wage, labor-surplus regions to high-wage, labor-scarce regions and interprets migration as an investment in human capital. Within this perspective, individual migrants are rational actors. Based on equilibrium assumptions, this theory views migration as a process which optimizes the allocation of production factors. In neo-classical economics, wage differentials in origin and host societies would influence people’s decision to migrate, although the practical evidence states that those differentials are not necessary. There are migration flows between regions with the same incomes as well [7, p.14-15]

Massey D. S. [7, p. 23-26] warns, referring to the synthetic theory, that migration process which is happening all over the world is not a simple seek for economic benefits. It is rather a “natural consequence” of integration in social, political, and economic life across borders. Besides, many migrants tend to migrate temporary in order to solve their problems in origin countries, but not to have a permanent relocation. Their motivation towards relocation may change over time and they might either return or search elsewhere. The author suggests that the government officials and societies shouldn’t base their conclusions on false assumptions, and policy responses are not to be only within neoclassical economics – either open or closed borders.

Massey states the immigrant stocks are likely to keep growing if they have strong networks in host societies. The same is true in the period of crisis. The migration theory explains that if foreigners have social security and networks in host countries they are likely to stay [6, p.2-3]. Also if there are fewer opportunities of finding a job in home countries, if migrants assume they might not be able to return, and if they invested a lot in movement, they choose not to change the destination location.

To understand migration process we need to take into consideration social and psychological factors as well as economic ones. Human beings are much more complicated than rational actors, and sometimes they driven by a variety of motives. Nowadays it seems to be impossible to use one theoretical approach to different situations. We need look at the decision-making process of individuals and conditions in which migration process is taking place, such as time perspective and integration of economic, political, and social connections across societies.
References

  1. E. G. Ravenstein, the Journal of the Statistical Society of London, Vol. 48. No.2. (Tun., 1885). pp. 167-235.

  2. A Theory of Migration / By Lee, E. S. 1966 // Demography, Vol. 3, No. 1. 1966, pp. 47-57.

  3. G. Dorigo, W. Tobler. Push and pull migration laws; Human Migration Guide // Xpeditions. National Geographic, 2005.

  4. Dr Sarah Collinson. The Political Economy of Migration Processes: Analysis. Paper 12. 2009. – 42 p.

  5. Hein de Haas. Migration transitions: a theoretical and empirical inquiry into the developmental drivers of international migration. Paper 24, 2010. – 46 P.

  6. The Global Economic Crisis and International Migration: An Uncertain Outlook / By Gijs Beets, Frans Willekens. // European Commission. Directorate-General “Employment, Social Affairs and Equal Opportunities”. Unit E1 – Social and Demographic Analysis. Nov. 2009.

  7. Massey D. S. Patterns and Processes of International Migration in the 21st Century // Paper prepared for Conference on African Migration in Comparative Perspective, Johannesburg, South Africa, 4-7 June, 2003.



NIKOLAY KIRICHENKO

Odessa National I.I. Mechnikov University
HOW SUGAR PRODUCTION AFFECTS THE WELFARE OF THE WORLD SOCIETY
Sugar is an integral part of our life, our diet. In addition, the cultivation of sugar is the most effective way to maximize the number of calories got from one hectare. So on average for each one hectare of land sown with sugar cane, you can get up to 8 million calories, while a similar result to get while growing potatoes will be me not that effective – you will need 1.5 times larger area, and wheat - 3-4 times greater.

Sugar is an integral part of society today, we can not imagine our life without a cup of coffee with a couple of spoonfuls of sugar. The development of world cuisine was seriously affected by the sugar. Since its invention almost 10 thousand years ago it was added to many dishes and drinks. The most significant impact had sugar on the kitchen of England, so it is partly created the need to conquer new colonies in Africa, Asia and other parts of the world. In addition, sugar production in the developed world has greatly changed consumption patterns in favor of the so-called fast food products and semi-finished products with added sugar syrup.

However, despite all the advantages of this crop, with production of sugar is associated also many negative aspects, such as for example, slavery in Africa in the 16-17 centuries, which was caused by the necessity to cultivate sugar cane fields. At the same time, sugar was one of the most important goods that were exported from the colonies to Europe. Now the saturation of food with sugar caused such problems with health – such as diabetes, obesity etc.

At this stage sugar has strengthened its position in world markets. According to current trends in world markets, sugar prices will rise, which would entail an increase in the prices of other products and exacerbate the current trend to higher prices of consumer goods.

References:

  1. Sidney W. Mintz. Sweetness and Power. The place of sugar in modern history. Penguin. 1986. 274 p.

  2. Stephen Haley, Sugar and Sweeteners Outlook, June 2011. // http://usda.mannlib.cornell.edu/usda/current/SSS/SSS-06-14-2011.pdf



Порохно-Штох Н.В.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова
НАЦІОНАЛЬНІ ОЗНАКИ БІДНОСТІ В УКРАЇНІ
Бідність – багатовимірне суспільне явище, яке широко розповсюджене в Україні. Подолання бідності є основним теоретичним та практичним завданням сучасного суспільства у світовому масштабі. Існуючі теорії добробуту пояснюють бідність недоліками ринкової системи, неможливістю урахування та задоволення потреб всіх членів суспільства одночасно, нечесністю чиновників тощо.

Як зауважують міжнародні експерти, модель бідності в Україні, як і в решті країн СНД, відмінна від типових світових моделей – бідність поширена навіть серед високоосвічених та висококваліфікованих прошарків населення, представники яких мають постійну роботу та стабільно отримують заробітну плату. Для сучасної України бідність стала також фактором поляризації суспільства, його поділу на дуже заможних і дуже бідних при катастрофічному зменшенні середнього прошарку суспільства. Отже, бідність в Україні має цілу низку таких специфічних особливостей: низький рівень життя населення в цілому; психологічне неприйняття економічної нерівності; украй висока питома вага людей, котрі вважають себе бідними; бідність пенсіонерів, яка полягає не лише у низькому рівні зарплат працюючого населення, а й у відсутності практики фінансування пенсійних потреб із недержавних пенсійних фондів; поширеність бідності серед працюючого населення.

Причину бідності працюючих можна шукати за двома напрямками. Перший – це несправедливий розподіл власності, другий – пасивність робочого та профспілкового руху. Перший напрямок є сукупністю вад ринкової системи і економічних реформ в Україні. Відомо, що приватна власність – це основа економічного прогресу, до якого українське суспільство прагне після проведення роздержавлення та приватизації. Але власник також може отримувати пасивний дохід (оренда майна). Несправедливі результати проведеної в Україні приватизації надають можливість пасивного доходу невеликій кількості населення. Друга причина є психологічним результатом української ментальності, яка народжена інертністю робочого руху з радянських часів. Люди не звикли продавати свою робочу силу за найвищою ціною та вимагати від роботодавця дотримуватися цієї угоди.

Таким чином, для подолання бідності в Україні безумовно необхідно проводити справедливі соціально-економічні реформи, результатом яких будуть умови розвитку сучасного капіталізму (за моделями соціальних ринкових господарств). Але правильне розуміння населенням (від простого робочого до вищих рангів чиновників) своєї активної ролі в змінах, що відбуваються в суспільстві, значно підвищать результати трансформації.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Матеріали до засідання “круглого столу” на тему: “Реалії та перспективи подолання бідності в Україні”.-Київ, квітень 2010.

Аблов А.Г.

Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова
ВЛИЯНИЕ ПРЯМЫХ ИНОСТРАННЫХ ИНВЕСТИЦИЙ НА НАЦИОНАЛЬНЫЙ И ИНДИВИДУАЛЬНЫЙ ДОХОДЫ В СТРАНАХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ И ВОСТОЧНОЙ ЕВРОПЫ
На современном этапе развития мировой экономической системы всё чаще возникают проблемы, связанные с возрастанием асимметричности в уровнях социально-экономического развития, как на глобальном, так и локальном уровнях, то есть увеличение дифференциации в уровнях доходов происходит не только между развитыми и развивающимися странами, но и в рамках отдельных стран усиливается разрыв между богатым классом населения и бедным, с одновременной тенденцией сокращения среднего класса.

В условиях роста бедности среди населения оптимальным решением данной проблемы может стать применение некоторых принципов Кейнсианского подхода, основные парадигмы которого сыграли ключевую роль в восстановлении экономической системы после Великой Депрессии 30-х годов не только в США, но и мировой экономики в целом. Кейнсианский подход предоставляет правительствам капиталистических стран целый ряд практических рекомендаций, которые, согласно Кейнсу, должны преодолеть основной недостаток – состояние неполной занятости, снижения уровня бедности и улучшения общего благосостояния в стране. Социально-экономическое учение кейнсианцев подчинено поискам такого состояния через "эффективный спрос". Основные детерминанты такого спроса – это расходы населения на предметы потребления и расходы предпринимателей на инвестиционные товары. Третьим наиболее важным элементом, Кейнс считал "государственные расходы" и их стимулированию различными методами, в частности через "мультипликационный эффект”.

Однако в современных условиях усиления процессов интеграции, глобализации и транснационализации вышеописанных механизмов уже недостаточно для увеличения благосостояния стран и роста доходов населения. Таким образом, перед государствами предстают новые задачи, связанные с поиском эффективных рычагов воздействия на социально-экономическое развитие страны, ориентированное на качественное воспроизводство.

Одним из наиболее действенных инструментов, способных повысить благосостояния государства является инвестиционная деятельность, которая во многом определяет темпы социально-экономического развития страны. В этой связи поиск и обоснование механизмов эффективного управления инвестиционными процессами в мировой экономике представляет собой актуальную научную проблему.

Опыт стран Центральной и Восточной Европы в данном направлении показывает, что при невысоких объемах иностранного инвестирования, прямые иностранные инвестиции (ПИИ) стимулируют экономический рост, в дальнейшем появляются отрицательные эффекты, которые затем уменьшаются после установления контроля иностранного капитала над экономикой принимающей страны.

Международное движение капитала, осуществляемое в форме ПИИ, оказывает существенное влияние на социально-экономическое развитие всех государств, однако особенно в них нуждаются страны с переходной экономикой, пострадавшие во время проведения рыночных реформ. Правительства этих стран пытаются привлечь как можно больше иностранных инвестиций, не обращая внимания на то, что их влияние на социально-экономическое развитие неоднозначно. С одной стороны, прямые иностранные инвестиции, направляемые в основной капитал, приносят в принимающую страну новые технологии и методы управления, открывают новые рынки, ранее недоступные в силу невысокой конкурентоспособности отечественной продукции. Иностранные инвестиции поступают в страну в виде новых технологий, оборудования, которое отличается от отечественного более высокой производительностью, и поэтому оказывают на развитие национальной экономики более существенное влияние, чем внутренние инвестиции.

Регрессионный анализ, где результирующим признаком выступает национальный доход государства, а факторным признаком является приток прямых иностранных инвестиций в страну, проведённый на примере стран Вышеградской группы и Украины, показывает, что рост национального дохода находится в тесной и прямопропорциональной взаимосвязи. Это говорит о том, что в данной группе стран приток прямых инвестиций оказывает положительное воздействие на рост национального дохода и роста благосостояния страны в целом.

Для сравнительного анализа эффективности ПИИ на рост национального дохода в странах рассмотрим коэффициенты эластичности, которые показывают, на сколько процентов изменится национальный доход при однопроцентном изменении уровня притока ПИИ в страну. В Польше данный коэффициент составляет 0,120, в Украине – 0,100, для Чешской Республики коэффициент эластичности равен 0,073, для Словакии – 0,068, наименьший показатель у Венгрии – 0,032 [1].

В абсолютном значении наибольший эффект на рост национального дохода оказывает приток ПИИ в Польшу и Украину, однако экономики Украины и Польши являются достаточно значительными по размеру в сравнении с экономиками Чехии, Словакии и Венгрии, поэтому целесообразнее рассмотреть влияние притока ПИИ на рост индивидуального дохода населения. В этом случае первое место по рейтингу влияния притока ПИИ на рост дохода на душу населения занимает Чешская Республика, далее идёт Словакия, Польша, Венгрия и на последнем месте – Украина [2].

Таким образом, наибольший эффект в сфере влияния ПИИ на рост как индивидуальных доходов так и национального дохода в стране наблюдается в Чехии и Словакии, то есть этим странам удалось наиболее эффективно воспользоваться положительными аспектами от иностранного инвестирования и минимизировать негативные последствия. Что касается Венгрии, то в данном случае рост индивидуального дохода за счёт притока ПИИ крайне низкий вследствие того, что совокупный эффект ПИИ на рост национального дохода является самым низким среди всех анализируемых стран.

Несмотря на то, что в Польше и Украине степень влияния притока ПИИ на национальный доход практически идентична, однако уровень влияния на рост индивидуального дохода в Украине гораздо ниже, чем в Польше и остальных странах Вышеградской группы, что свидетельствует о нерациональном распределении доходов в стране.

Таким образом, следует сделать вывод, что в современных условиях глобализации мировой экономики, возрастает роль внешних факторов, которые оказывают значительное воздействие на социально-экономическое развитие страны, прямые иностранные инвестиции становятся всё более значимым фактором в плане воздействия на рост индивидуального и национального дохода в государствах, становясь одним из основных механизмов, которые воздействуют на рост благосостояния в стране.
СПИСОК ИСПОЛЬЗОВАННЫХ ИСТОЧНИКОВ

1. Международный валютный фонд. Отчёт МВФ о международных финансовых показателях стран ЦВЕ за 1993-2010 годы [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://elibrary-data.imf.org/ViewData.aspx

2. Международный валютный фонд. Отчёт МВФ о макроэкономических показателях стран ЦВЕ за 1993-2010 годы [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.imf.org/external/pubs/ft/weo/2011/01/weodata/weoselgr.aspx

Нікітко В.І.,

Ніколаєв Ю.О.

Одеський національний університет імені І.І. Мечникова

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОГНОЗУВАННЯ ОПЛАТИ ПРАЦІ В СИСТЕМІ МАКРОПОКАЗНИКІВ
Прогнозування рівня оплати праці використовується як інструмент проектування соціально-економічних рішень держави, які спрямовані на підвищення рівня життя населення. Прогноз фонду оплати праці (ФОП), на нашу думку, являє собою певну гіпотезу, тобто вірогідну оцінку протікання в майбутньому процесів його динаміки та структурних змін. До основних методів прогнозування ФОП можна віднести: метод експертних оцінок, екстраполяцію, моделювання.

У цілому, будь-який метод прогнозування базується на ідеї екстраполяції, тобто розповсюдження на прогнозний період закономірностей, зв’язків та співвідношень, які діють у звітному періоді. На макрорівні можливо прийняти за постулат, що досягнутий рівень заробітної плати та величина ФОП є тісно пов’язаними з їх змінами у майбутньому, тобто існує взаємозв’язок між минулим, сучасним і майбутнім. Але на цей постулат доцільно спиратися при короткостроковому прогнозі, якщо не очікується будь-яких надзвичайних обставин, що виступають як реалізовані ризики. При прогнозуванні ФОП на довгостроковий період слабкіше проявляється вказаний вище взаємозв’язок і більшою стає свобода щодо вибору прогнозних змін показників. Тому використання екстраполяції у цьому періоді є необґрунтованим.

Галузь застосування двох інших методів прогнозування є різною для різних видів прогнозу. Найбільш адаптивними є експертні методи, які можна застосовувати для усіх вказаних видів прогнозів. Водночас, негативною стороною їх застосування є необхідність пошуку експертів потрібної кваліфікації та значна трудомісткість проведення процедур експертизи. Моделювання найбільш пристосоване до використання при коротко- та середньостроковому прогнозуванні, коли воно дає досить високі результати. Проте при прогнозуванні складних процесів та явищ не завжди можна врахувати усі фактори і виразити взаємозв’язки у формалізованому вигляді, що знижує адекватність моделі.

Прогноз ФОП, що розробляється на основі часового ряду, має складатися, на нашу думку, з двох умовних частин: перша - це прогноз по лінії тренда - екстраполяція, друга - прогноз відхилень від тренду. Результати цих двох прогнозів співставляються. Прогнозування по часовому ряду можна здійснювати за допомогою методів авторегресійних моделей, експоненціального згладжування, методу гармонійних важелів.

Ця модель матиме такий загальний вигляд:
  1   2   3

Добавить документ в свой блог или на сайт

Похожие:

International labor migration: a theoretical icon И их экспериментальные проявления international institute of theoretical & applied physics
Препринт No Международный институт теоретической и при­кладной физики Российской Академии Естественных Наук, М., 1995, 31 с. 10 илл.,...
International labor migration: a theoretical icon An International Agency for the Development of Culture, Education and Science (iadces)

International labor migration: a theoretical icon An International Agency for the Development of Culture, Education and Science (iadces)

International labor migration: a theoretical icon China International Stainless Steel Congress 2013
Азиатско-тихоокеанская международная выставка резиновой и пластиковой промышленности
International labor migration: a theoretical icon Поль л авиолетт – Лед и Огонь. История глобальных катастроф
Публикуется с разрешения inn er tradition international (сша) и агентства Александра Корженевского
International labor migration: a theoretical icon International Lighting Fair (Spring) 2013
Основные группы товаров: бытовая электроника, компьютеры и сетевое оборудование, коммуникационные системы, системы безопасности,...
International labor migration: a theoretical icon The international arts festival, competition and exhibition project...
«моё закулисье!» (далее – международный конкурс) является Агентство Культуры и Искусства (г. Москва). Поддержку проекта осуществляют...
International labor migration: a theoretical icon Реферат по теме: "Строение персональных компьютеров ibm pc"
Эвм и мини ЭВМ. Это стало предметом серьезного беспокойства фирмы ibm (International Bussines Machines Corporation) ведущей компании...
Литература


При копировании материала укажите ссылку © 2015
контакты
literature-edu.ru
Поиск на сайте

Главная страница  Литература  Доклады  Рефераты  Курсовая работа  Лекции